Костел св.. Трійці в смт. Олесько

 
 

Костел св.. Трійці в смт. Олесько

XVI ст.



Костел св.. Трійці, XVI ст.
Охоронний №405
Буський район,
селище Олесько


Розташований в центрі селища. Заснований у 1481 році Петром Сененським, в 1545 році набув сучасного вигляду, в 1597 р. посвячений. Наступний будівельний етап відноситься до 1625-1627 рр., коли по замовленню Івана Даниловича добудовані дві бічні каплиці. На поч.. ХІХ ст. пам’ятка горіла, в результаті чого завалилися склепіння, були пошкоджені каплиця, вежа з дзвонами, захристія. Відновлений після 1809 року. Повторно горів у 1814 р., після чого в 1847 р. відбудований. В результаті відновлень п. пол. ХІХ ст.. інтер’єр втратив свій первісний готичний характер, отримав опорні стовпи, які поділяють його на нави. В 1927 р. костел відреставрований (архіт. Броніслав Віктор). Тоді на західному фасаді основного об’єму споруджений трикутний фронтон, перебудований фронтон над притвором, південна каплиця-вежа набула нового псевдо барокового завершення, а північна каплиця – нового покриття. На покрівлі встановлена нова сигнатурка, реставрована відкрита цегляна кладка на вівтарній частині і на західному фасаді, відреставрований кам’яний фриз, побудована нова кам’яна огорожа.
Костел зального типу, мурований з цегли, з хрестовою системою кладки, частково тинькований. Складається з квадратового в плані (11,80*12,80 м.) чотири стовпового основного об’єму, до якого з обох сторін прилягають сполучені з ним гранчасті каплиці, видовженої, з гранчастою апсидою, вівтарної частини, квадратового в плані притвору та приміщення з північної сторони. Стіни нави та пресвітерію укріплені контрфорсами. Їх, окрім західного фасаду, завершує високий антаблемент з характерним для ренесансної архітектури кам’яним фризом. Метопи фризу заповнені декоративною різьбою. Антаблемент переходить також на південну вежу, але там метопи гладкі. Дах нави вінчає ажурова сигнатурка, північна каплиця накрита ренесансовим склепінням зі світловим ліхтарем, а південну, яка має вигляд триярусної вежі, завершує шоломів купол. На рівні другого ярусу вежі збереглись бійниці, третій служив дзвіницею. Обидві каплиці оформлені кутовими пілястрами. В інтер’єрі – чотири стовпи, які несуть систему хрещатих склепінь основного об’єму і ділять його на три нави. Пресвітерій накритий півциркульним склепінням з розпалубками та готичними нервюрами, каплиці, які відкриваються в наву арковими отворами, накриті сферичними склепіннями, притвір, з влаштованими на ньому хорами, має коробові склепіння. Дверні отвори з притвору в наву та з вівтаря в бічні приміщення оформлені білокам’яними, різьбленими, ренесансними порталами. В пресвітерії зберігся бароковий дерев’яний головний вівтар кінця XVIІІ ст.., там же знаходиться мармурова епітафія Івана Даниловича 1618 року роботи скульптора Іоана Пфістера.
Пам’ятка реставрована в 60-х рр.. ХХ ст.. тоді південна оборонна вежа отримала шоломові завершення, яке вона мала до реставрації 1927 р.

Література:
1. ПГиА Украинской ССР. Т.3.с.119
2. Czolowski A. Janusz B. Przeszlosc I zabytki wojewodztwa Tarnopolskiego Ternopol, 1926. s.140
3. Gebarowicz M.Studja nad dzielami kultury artystycznej poznego renesansu w Polsce. Torun 1962 s.140-146


Создан 18 фев 2009



  Комментарии       
Имя или Email


При указании email на него будут отправляться ответы
Как имя будет использована первая часть email до @
Сам email нигде не отображается!
Зарегистрируйтесь, чтобы писать под своим ником